орфографія
ОРФОГРА́ФІЯ, ї, ж.
Система усталених правил написання слів якої-небудь мови; правопис.
Учні писали деякі слова так, як вимовляли в Ковалівці, порушуючи правила орфографії (В. Кучер);
// Написання слів відповідно до таких правил.
Знаменитий був [Мокроус] своїм “інтузіазмом” [ентузіазмом], як сам характеризував себе, завжди ігноруючи Кириєнкові поправки в орфографії (А. Головко);
І мова, і орфографія грамот [до 1450 р. ] ще досить строкаті, неусталені (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)