орфографія

орфогра́фія

-ї, ж.

Система загальноприйнятих правил написання слів якої-небудь мови; правопис.

|| Написання слів відповідно до таких правил.

Значення в інших словниках

1. орфографія — орфогра́фія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. орфографія — див. ортографія  Словник чужослів Павло Штепа
3. орфографія — ОРФОГРА́ФІЯ, ї, ж. Система усталених правил написання слів якої-небудь мови; правопис. Учні писали деякі слова так, як вимовляли в Ковалівці, порушуючи правила орфографії (В. Кучер); // Написання слів відповідно до таких правил.  Словник української мови у 20 томах
4. орфографія — орфогра́фія (від грец. ορθογραφία – правопис) правопис, система правил, що регулює способи передачі мови на письмі.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. орфографія — Розділ мовознавства, який встановлює уніфіковані норми написання окремих слів, морфем, а також графічного оформлення супутніх компонентів письма.  Універсальний словник-енциклопедія
6. орфографія — ПРАВО́ПИС, ОРФОГРА́ФІЯ, ПИСЬМО́ заст. Літературний альманах — це науковий філологічний збірник, в якому можна друкувати статті різними правописами (М. Коцюбинський); Учні писали деякі слова так, як вимовляли у Ковалівці, порушуючи правила орфографії (В.  Словник синонімів української мови
7. орфографія — ОРФОГРА́ФІЯ, ї, ж. Система загальноприйнятих правил написання слів якої-небудь мови; правопис. Учні писали деякі слова так, як вимовляли в Ковалівці, порушуючи правила орфографії (Кучер, Трудна любов, 1960, 274)...  Словник української мови в 11 томах