орфоепія
ОРФОЕ́ПІЯ, ї, ж.
Система усталених правил літературної вимови якої-небудь мови.
Орфоепія включає вимову звуків, звукосполучень, словесний (складовий) наголос та інтонування живої мови (з наук.-попул. літ.);
// Вимова слів відповідно до таких правил.
Найістотніша ознака поняття “культура мови” – це бездоганна орфоепія (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)