осатанілість ОСАТАНІ́ЛІСТЬ, лості, ж., розм. Стан за знач. осатані́лий 2. Осатанілість ворогів. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках осатанілість — осатані́лість іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови осатанілість — -лості, ж., розм. Стан за знач. осатанілий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови осатанілість — НЕСАМОВИ́ТІСТЬ (стан несамовитої людини); ШАЛ, ШАЛЕ́НСТВО, ШАЛЕ́НІСТЬ, РАЖ розм. рідко (від збудження, роздратування, гніву тощо); НАВІ́ЖЕНІСТЬ, НАВІ́ЖЕНСТВО, СКАЗ підсил. розм., ОСКАЖЕНІ́ННЯ підсил. розм., ОСАТАНІ́ННЯ підсил. розм., ОСАТАНІ́ЛІСТЬ підсил. Словник синонімів української мови осатанілість — ОСАТАНІ́ЛІСТЬ, лості, ж., розм. Стан за знач. осатані́лий 2. Словник української мови в 11 томах