осатаніти

ОСАТАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм.

До краю розізлитися, розлютитися.

Він так і осатанів, мов його окропом облив (Номис);

Шебеші-бей зовсім осатанів. Того і пильнуйся, як би в гніві у живіт ногою не вдарив, коли чим не догодиш (Н. Рибак).

Значення в інших словниках

1. осатаніти — осатані́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. осатаніти — див. сердитися  Словник синонімів Вусика
3. осатаніти — -ію, -ієш, док., розм. До краю розізлитися, розлютитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. осатаніти — I. ЛЮТУВА́ТИ (бути в стані крайнього роздратування, гніву; дуже сердитися); ЛЮТИ́ТИСЯ, ЛЮТУВА́ТИСЯ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИСЯ, РОЗЛЮ́ЧУВАТИСЯ, РОЗ'Я́ТРЮВАТИСЯ, БІСНУВА́ТИСЯ, ЗВІРІ́ТИ, СКАЖЕНІ́ТИ, ШАЛЕНІ́ТИ, ШАЛІ́ТИ, РОЗ'ЯРЯ́ТИСЯ, НАВІЖЕНІ́ТИ, НАВІСНІ́ТИ...  Словник синонімів української мови
5. осатаніти — ОСАТАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. До краю розізлитися, розлютитися. Він так і осатанів, мов його окропом облив (Номис, 1864, № 3386); Шебеші-бей зовсім осатанів. Того і пильнуйся, як би в гніві у живіт ногою не вдарив, коли чим не догодиш (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 328).  Словник української мови в 11 томах
6. осатаніти — Осатані́ти, -ні́ю, -єш гл. Взбѣситься, сильно разсердиться. Осатаніла вража баба. Котл. Ен. IV. 45.  Словник української мови Грінченка