Словник української мови у 20 томах

освинцювальник

ОСВИНЦЮВА́ЛЬНИК, а, ч.

Робітник, який освинцьовує щось виготовлене з металу.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. освинцювальник — освинцюва́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. освинцювальник — -а, ч. Робітник, майстер, який виконує технологічну операцію освинцьовування.  Великий тлумачний словник сучасної мови