освітлювальний

ОСВІ́ТЛЮВАЛЬНИЙ, а, е.

Який освітлює що-небудь, є джерелом світла.

Навкруги спалахували освітлювальні ракети (В. Кучер);

Під вікном на долівці [в трипільських житлах] розташоване .. підвищення з глини, на якому розпалювали освітлювальний і жертовний вогонь (з наук. літ.);

// Признач. для освітлювання.

Зв'язковий гострим поглядом оббігає кімнату. Фотоапарат на масивному штативі, освітлювальні прилади (Ю. Яновський);

Мешканців водних просторів природа найщедріше наділила електричними органами різного призначення – у вигляді освітлювальних та сигналізаційних систем, засобів камуфляжу (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. освітлювальний — осві́тлювальний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. освітлювальний — -а, -е. Який освітлює що-небудь, є джерелом світла. || Признач. для освітлювання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. освітлювальний — ОСВІ́ТЛЮВАЛЬНИЙ, а, е. Який освітлює що-небудь, є джерелом світла. Навкруги спалахували освітлювальні ракети (Кучер, Чорноморці, 1956, 380); // Признач. для освітлювання. Зв’язковий гострим поглядом оббігає кімнату.  Словник української мови в 11 томах