Словник української мови в 11 томах

освітлювальний

ОСВІ́ТЛЮВАЛЬНИЙ, а, е. Який освітлює що-небудь, є джерелом світла.

Навкруги спалахували освітлювальні ракети (Кучер, Чорноморці, 1956, 380);

// Признач. для освітлювання.

Зв’язковий гострим поглядом оббігає кімнату. Фотоапарат на масивному штативі, освітлювальні прилади (Ю. Янов., І, 1954, 194);

Мешканців водних просторів природа найщедріше наділила електричними органами різного призначення — у вигляді освітлювальних та сигналізаційних систем, засобів камуфляжу (Знання.., 1, 1961, 6).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. освітлювальний — осві́тлювальний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. освітлювальний — -а, -е. Який освітлює що-небудь, є джерелом світла. || Признач. для освітлювання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. освітлювальний — ОСВІ́ТЛЮВАЛЬНИЙ, а, е. Який освітлює що-небудь, є джерелом світла. Навкруги спалахували освітлювальні ракети (В. Кучер); Під вікном на долівці [в трипільських житлах] розташоване ..  Словник української мови у 20 томах