осирочений
ОСИРО́ЧЕНИЙ, а, е, рідко.
Дієпр. пас. до осироти́ти.
Всю її [оливу], друже, вкінець осирочений, Витратив гойно на других... (М. Старицький);
Вона чується осирочена, упосліджена (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)ОСИРО́ЧЕНИЙ, а, е, рідко.
Дієпр. пас. до осироти́ти.
Всю її [оливу], друже, вкінець осирочений, Витратив гойно на других... (М. Старицький);
Вона чується осирочена, упосліджена (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)