оскалений
ОСКА́ЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до оска́лити.
Дорошенко мимохіть кинув погляд у безтарку і внутрішньо здригнувся, побачивши там потворно перекошене, оскалене юнацьке обличчя... (О. Гончар);
Подав [Мацько] повний пугар товаришеві, який стояв мовчки з оскаленими білими зубами (Р. Іваничук).
Словник української мови (СУМ-20)