оскалений

ОСКА́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оска́лити.

Дорошенко мимохіть кинув погляд у безтарку і внутрішньо здригнувся, побачивши там потворно перекошене, оскалене юнацьке обличчя… (Гончар, Тронка, 1963, 211).

Значення в інших словниках

1. оскалений — оска́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. оскалений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оскалити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оскалений — ОСКА́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до оска́лити. Дорошенко мимохіть кинув погляд у безтарку і внутрішньо здригнувся, побачивши там потворно перекошене, оскалене юнацьке обличчя... (О. Гончар); Подав [Мацько] повний пугар товаришеві, який стояв мовчки з оскаленими білими зубами (Р. Іваничук).  Словник української мови у 20 томах