оскалюватися
ОСКА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ОСКАЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОСКА́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док.
1. Ставати видними при розсунутих губах (про зуби).
2. Відкривати, показувати зуби; вищирятися, вишкірятися.
Хлопці одверталися, м'ясо смерділо, .. проте вороги, грізно оскалюючись, силою запихали їм до рота криваве місиво (О. Бердник);
// перен., розм. Виявляти гнів, сильне роздратування у відповідь на що-небудь.
– Що? – оскалилась Уляна. – Оте, що чули, – твердо вимовила Катря (В. Кучер);
// зневажл. Сміятися, усміхатися.
Сказано, дитина: як болить, то й плаче; скоро одпустило, вже й оскаляється (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)