оскалюватися
ОСКА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ОСКАЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОСКА́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док.
1. Ставати видними при розсунутих губах (про зуби).
2. Відкривати, показувати зуби; вищирятися, вишкірятися;
// перен., розм. Виявляти гнів, сильне роздратування у відповідь на що-небудь.
— Що? — оскалилась Уляна. — Оте, що чули, — твердо вимовила Катря (Кучер, Трудна любов, 1960, 420);
// жарт., зневажл. Сміятися, усміхатися.
Сказано, дитина: як болить, то й плаче; скоро одпустило, вже й оскаляється (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)