оскаржувати
ОСКА́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСКА́РЖИТИ, жу, жиш, док.
1. що. Офіційно подавати скаргу у вищу інстанцію, протестуючи проти якого-небудь рішення, чиїх-небудь дій і т. ін.
Мединський, очевидно, .. примирився з вироком і не бажає його оскаржувати (М. Руденко);
– Ви ж до Москви збиралися, оскаржувати ваше звільнення з голодностепського будівництва погрожували (Іван Ле).
2. кого, заст. Обвинувачувати.
Здавалось би, коли оскаржувати українських радикалів, то слід би набирати доказів тільки з їх власної діяльності (Леся Українка);
[Сімон:] Я оскаржую .. Євгенія Грушку... (І. Франко);
– Він тоді оскаржить вас за зганьблення його чесного ймення (І. Кулик).
Словник української мови (СУМ-20)