Значення в інших словниках
-
оскаржувати —
(подавати скаргу) опротестовувати, апелювати.
Словник синонімів Полюги
-
оскаржувати —
Оскаржувати чи оспорювати? Оскаржувати – офіційно подавати заяву у вищу інстанцію, протестуючи проти якогось рішення, чиїхось дій: оскаржувати вирок, оскаржувати своє звільнення з роботи. До дієслова оспорювати в такому значенні останнім часом не вдаються.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
оскаржувати —
оска́ржувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
оскаржувати —
ОСКАРЖУВАТИ, -ую, -уєш, ОСКАРЖИТИ. Офіційно подавати заяву у вищу інстанцію, протестуючи проти якогось рішення, чиїх-небудь дій тощо: оскаржувати вирок, оскаржувати своє звільнення з роботи.
Літературне слововживання
-
оскаржувати —
Звинувачувати, ВИНУВАТИ; (вирок) подавати скаргу <�апеляцію> на, апелювати проти чого.
Словник синонімів Караванського
-
оскаржувати —
-ую, -уєш, недок., оскаржити, -жу, -жиш, док., перех. 1》 Офіційно подавати скаргу у вищу інстанцію, протестуючи проти якого-небудь рішення, чиїх-небудь дій і т. ін. 2》 заст. Обвинувачувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
оскаржувати —
ОСКА́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСКА́РЖИТИ, жу, жиш, док. 1. що. Офіційно подавати скаргу у вищу інстанцію, протестуючи проти якого-небудь рішення, чиїх-небудь дій і т. ін. Мединський, очевидно, .. примирився з вироком і не бажає його оскаржувати (М.
Словник української мови у 20 томах
-
оскаржувати —
ЗВИНУВА́ЧУВАТИ кого в чому (вважати кого-небудь винним у чомусь), ОБВИНУВА́ЧУВАТИ, ВИНИ́ТИ кого за що, в чому, ОСКА́РЖУВАТИ заст.; ВИНУВА́ТИТИ перев. без додатка, ІНКРИМІНУВА́ТИ кому що, кого в чому; ПРИПИ́СУВАТИ, ПРИШИВА́ТИ розм. (перев. безпідставно).
Словник синонімів української мови
-
оскаржувати —
Оска́ржувати, -жую, -жуєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
оскаржувати —
ОСКА́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСКА́РЖИТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Офіційно подавати скаргу у вищу інстанцію, протестуючи проти якого-небудь рішення, чиїх-небудь дій і т. ін. Мединський, очевидно,.. примирився з вироком і не бажає його оскаржувати (Руд.
Словник української мови в 11 томах
-
оскаржувати —
Оскаржувати, -жую, -єш сов. в. оскаржити, -жу, -жиш, гл. Обвинять, обвинить, пожаловаться на кого.
Словник української мови Грінченка