Словник української мови у 20 томах

оскомити

ОСКО́МИТИ, ить, недок., безос., розм.

Виклика́ти оскому.

Стало в піт його вкидати, Почало оскомити (С. Воскрекасенко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. оскомити — оско́мити дієслово недоконаного виду безос., розм.  Орфографічний словник української мови
  2. оскомити — -ить, недок., безос., розм. Викликати оскому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оскомити — ОСКО́МИТИ, ить, недок., безос., розм. Викликати оскому. Стало в піт його вкидати. Почало оскомити (Воскр., З перцем!, 1957, 105).  Словник української мови в 11 томах
  4. оскомити — Оскомити, -млю, -миш гл. Набивать оскомину. Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити.  Словник української мови Грінченка