оскомити

Оскомити, -млю, -миш

гл. Набивать оскомину. Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити.

Значення в інших словниках

1. оскомити — оско́мити дієслово недоконаного виду безос., розм.  Орфографічний словник української мови
2. оскомити — -ить, недок., безос., розм. Викликати оскому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оскомити — ОСКО́МИТИ, ить, недок., безос., розм. Виклика́ти оскому. Стало в піт його вкидати, Почало оскомити (С. Воскрекасенко).  Словник української мови у 20 томах
4. оскомити — ОСКО́МИТИ, ить, недок., безос., розм. Викликати оскому. Стало в піт його вкидати. Почало оскомити (Воскр., З перцем!, 1957, 105).  Словник української мови в 11 томах