оскомити

Оскомити, -млю, -миш

гл. Набивать оскомину. Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оскомити — оско́мити дієслово недоконаного виду безос., розм. Орфографічний словник української мови
  2. оскомити — -ить, недок., безос., розм. Викликати оскому. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оскомити — ОСКО́МИТИ, ить, недок., безос., розм. Виклика́ти оскому. Стало в піт його вкидати, Почало оскомити (С. Воскрекасенко). Словник української мови у 20 томах
  4. оскомити — ОСКО́МИТИ, ить, недок., безос., розм. Викликати оскому. Стало в піт його вкидати. Почало оскомити (Воскр., З перцем!, 1957, 105). Словник української мови в 11 томах