оскомистий
Оскомистий, -а, -е
Производящій оскомину. Борщ кислий, оскомистий, чортзна колишній. ЗОЮР. І. 217.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оскомистий — оско́мистий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- оскомистий — -а, -е, розм. Який викликає оскому; кислий, терпкий. Оскомисті яблука. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оскомистий — ОСКО́МИСТИЙ, а, е, розм. Який викликає оскому; кислий, терпкий. Терпнучи від нападу хвилювання, мовби від оскомистого яблука.., я спинив машину (Є. Гуцало). Словник української мови у 20 томах
- оскомистий — КИ́СЛИЙ (який має смак, схожий на смак оцту, лимона тощо; який утворився внаслідок бродіння), КВАСНИ́Й розм.; ПРОКИ́СЛИЙ (перев. який зіпсувався від бродіння); СКВА́ШЕНИЙ, КВА́ШЕНИЙ (одержаний квашенням); ОСКО́МИСТИЙ розм. (який викликає оскому). Словник синонімів української мови
- оскомистий — ОСКО́МИСТИЙ, а, е, розм. Який викликає оскому; кислий, терпкий. Оскомисті яблука. Словник української мови в 11 томах