оскомистий

КИ́СЛИЙ (який має смак, схожий на смак оцту, лимона тощо; який утворився внаслідок бродіння), КВАСНИ́Й розм.; ПРОКИ́СЛИЙ (перев. який зіпсувався від бродіння); СКВА́ШЕНИЙ, КВА́ШЕНИЙ (одержаний квашенням); ОСКО́МИСТИЙ розм. (який викликає оскому). Ми їли посолений хліб і запивали кислим вином (Ю. Яновський); З'їла того ранку Юлина шматок хліба, запила його квасним молоком (С. Скляренко); Підійшли до старого кіоску під ясенем, у якому продавали прокисле бочкове пиво (Є. Гуцало); Ми підживились смачною яєчнею на салі, квашеними огірками (О. Досвітній); — Я знаю, як ви любите квашену ягоду (М. Стельмах); Козачка-неборачка до його прихожає, Ще добрий борщ оскомистий приставляє (П. Чубинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оскомистий — оско́мистий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. оскомистий — -а, -е, розм. Який викликає оскому; кислий, терпкий. Оскомисті яблука. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оскомистий — ОСКО́МИСТИЙ, а, е, розм. Який викликає оскому; кислий, терпкий. Терпнучи від нападу хвилювання, мовби від оскомистого яблука.., я спинив машину (Є. Гуцало). Словник української мови у 20 томах
  4. оскомистий — ОСКО́МИСТИЙ, а, е, розм. Який викликає оскому; кислий, терпкий. Оскомисті яблука. Словник української мови в 11 томах
  5. оскомистий — Оскомистий, -а, -е Производящій оскомину. Борщ кислий, оскомистий, чортзна колишній. ЗОЮР. І. 217. Словник української мови Грінченка