1. Словник синонімів української мови

осколок

ОСКО́ЛОК (ОСКІ́ЛОК рідше) (дрібна частина бомби, снаряда, міни, що розірвалася), СКА́ЛКА, УЛА́МОК, ВІДЛА́МОК. Осколком йому знесло із голови смушеву шапку (Григорій Тютюнник); Його поранено скалками в ліву ногу (В. Сосюра); Уламок снаряда, розітнувши бійцеві руку вище ліктя, утворив дві рвані рани (О. Гончар); Між рядами і коло будованих барикад крутилися цілі рої вуличників,.. збираючи відламки гранат (І. Франко). — Пор. 1. ска́лка.

СКА́ЛКА (тонкий відколотий, відбитий шматок чого-небудь твердого); СКА́БКА, СКІ́ПКА (яка застрягла в шкірі, в тілі); ОСКО́ЛОК (каменю, скла). Дядько Кузьма розбив одного (горіха), загнав скалку і покинув (Є. Кравченко); Гарматний грім стрясав вулиці, з вікон летіло скло, б'ючись об тротуари на дрібні скалки (І. Цюпа); Куля цьвохнула повз Михайлове вухо, відщепила скіпку од котушки, заплуталась у кабелі (Ю. Збанацький); А що, чи скабку вийняли з ноги? (Ганна Барвінок). — Пор. 1. оско́лок, 1. трі́ска.

УЛА́МОК (відбитий, відламаний шматок чого-небудь), ВІДЛА́МОК, ОБЛА́МОК, ОБЛО́МОК, ОСКО́ЛОК, СКА́ЛКА, О́ПРИСК діал. (перев. скла, каменю тощо — невеликий). З величезної купи уламків і брухту пробивалося жовте полум'я (О. Донченко); На дорозі лежав відламок скали (Г. Хоткевич); Віталій.. чіпко подряпався вгору і вгору по стрімкій щоглі, по обламках трапа на ній (О. Гончар); Чавунна куля.. вдарилася в гранітну брилу біля брами й розскочилася разом з осколками граніту (І. Ле); Дядько Кузьма розбив одного (горіха), загнав скалку і покинув (Є. Кравченко); Весь робочий люд, з.. оприсками каміння на одежі, руках і лицях, почав збиратися (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осколок — оско́лок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. осколок — див. залишок Словник синонімів Вусика
  3. осколок — -лка, ч. Відбитий, відколений шматок чого-небудь твердого. || Дрібна частинка бомби, снаряда, міни і т. ін., що відколюється під час вибуху. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. осколок — див. оскілок Словник чужослів Павло Штепа
  5. осколок — ОСКО́ЛОК, лка, ч. Відбитий, відколений шматок чого-небудь твердого. Чавунна куля .. вдарилася в гранітну брилу біля брами й розскочилася разом з осколками граніту (Іван Ле); Метеорити є, мабуть, осколками інших небесних тіл (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. осколок — ОСКО́ЛОК, лка, ч. Відбитий, відколений шматок чого-небудь твердого. Чавунна куля.. вдарилася в гранітну брилу біля брами й розскочилася разом з осколками граніту (Ле, Наливайко, 1957, 281); Метеорити є, мабуть, осколки інших небесних тіл (Астр. Словник української мови в 11 томах