осколок
ОСКО́ЛОК, лка, ч.
Відбитий, відколений шматок чого-небудь твердого.
Чавунна куля .. вдарилася в гранітну брилу біля брами й розскочилася разом з осколками граніту (Іван Ле);
Метеорити є, мабуть, осколками інших небесних тіл (з навч. літ.);
// Дрібна частинка бомби, снаряда, міни і т. ін., що відколюється під час вибуху.
Гриміла артилерійська канонада, сипались зенітні осколки з неба (В. Кучер);
Тимко побачив нашого бійця, що біг без шапки і шинелі, він правою рукою підтримував відбиту осколком щелепу (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осколок — оско́лок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- осколок — див. залишок Словник синонімів Вусика
- осколок — -лка, ч. Відбитий, відколений шматок чого-небудь твердого. || Дрібна частинка бомби, снаряда, міни і т. ін., що відколюється під час вибуху. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осколок — див. оскілок Словник чужослів Павло Штепа
- осколок — ОСКО́ЛОК (ОСКІ́ЛОК рідше) (дрібна частина бомби, снаряда, міни, що розірвалася), СКА́ЛКА, УЛА́МОК, ВІДЛА́МОК. Осколком йому знесло із голови смушеву шапку (Григорій Тютюнник); Його поранено скалками в ліву ногу (В. Словник синонімів української мови
- осколок — ОСКО́ЛОК, лка, ч. Відбитий, відколений шматок чого-небудь твердого. Чавунна куля.. вдарилася в гранітну брилу біля брами й розскочилася разом з осколками граніту (Ле, Наливайко, 1957, 281); Метеорити є, мабуть, осколки інших небесних тіл (Астр. Словник української мови в 11 томах