осколковий
ОСКО́ЛКОВИЙ, а, е, спец.
Який складається з осколків.
Осколковий щебінь;
// Який уражає осколками.
На щастя Багірова, це була не осколкова міна (О. Гончар);
// Утворений осколком, завданий осколком.
Осколкова рана.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осколковий — оско́лковий прикметник Орфографічний словник української мови
- осколковий — -а, -е, спец. Який ушкоджує осколками. || Утворений осколком, завданий осколком. Осколкова рана. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осколковий — ОСКО́ЛКОВИЙ, а, е, спец. Який поражає осколками. На щастя Багірова, це була не осколкова міна (Гончар, III, 1959, 223); // Утворений осколком, завданий осколком. Осколкова рана. Словник української мови в 11 томах