1. Словник української мови в 11 томах

осколковий

ОСКО́ЛКОВИЙ, а, е, спец. Який поражає осколками.

На щастя Багірова, це була не осколкова міна (Гончар, III, 1959, 223);

// Утворений осколком, завданий осколком.

Осколкова рана.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осколковий — оско́лковий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. осколковий — -а, -е, спец. Який ушкоджує осколками. || Утворений осколком, завданий осколком. Осколкова рана. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осколковий — ОСКО́ЛКОВИЙ, а, е, спец. Який складається з осколків. Осколковий щебінь; // Який уражає осколками. На щастя Багірова, це була не осколкова міна (О. Гончар); // Утворений осколком, завданий осколком. Осколкова рана. Словник української мови у 20 томах