1. Великий тлумачний словник сучасної мови

осколковий

оско́лковий

-а, -е, спец.

Який ушкоджує осколками.

|| Утворений осколком, завданий осколком. Осколкова рана.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осколковий — оско́лковий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. осколковий — ОСКО́ЛКОВИЙ, а, е, спец. Який складається з осколків. Осколковий щебінь; // Який уражає осколками. На щастя Багірова, це була не осколкова міна (О. Гончар); // Утворений осколком, завданий осколком. Осколкова рана. Словник української мови у 20 томах
  3. осколковий — ОСКО́ЛКОВИЙ, а, е, спец. Який поражає осколками. На щастя Багірова, це була не осколкова міна (Гончар, III, 1959, 223); // Утворений осколком, завданий осколком. Осколкова рана. Словник української мови в 11 томах