оскоромлюватися
ОСКОРО́МЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОСКОРО́МИТИСЯ, млюся, мишся; мн. оскоро́мляться; док., заст.
Їсти скоромну їжу (у піст або пісний день).
– Пополощи гарненько рот, щоб не зосталося у роті сиру, щоб часом завтра, не хотячи, не оскоромився (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Та не забудьте, отче, заодно і рот прополоскати, – уїдливо кинув .. Ярошенко. – Бо ж геть залоїлися тими шкварками, що так гарно пахнуть у вашій хаті. А вам же гріх оскоромлюватися у святий піст (В. Речмедін).
Словник української мови (СУМ-20)