ослоник
ОСЛО́НИК, а, ч.
Зменш. до ослі́н.
– Ви тут живете біля дороги, – сказав Іван, підвівся із ослоника (Л. Костенко).
Словник української мови (СУМ-20)ОСЛО́НИК, а, ч.
Зменш. до ослі́н.
– Ви тут живете біля дороги, – сказав Іван, підвівся із ослоника (Л. Костенко).
Словник української мови (СУМ-20)