Словник української мови у 20 томах

ослоник

ОСЛО́НИК, а, ч.

Зменш. до ослі́н.

– Ви тут живете біля дороги, – сказав Іван, підвівся із ослоника (Л. Костенко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ослоник — -а, ч. Зменш. до ослін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ослоник — Осло́ник, -ка ум. отъ ослін.  Словник української мови Грінченка