ослоник
ОСЛО́НИК, а, ч.
Зменш. до ослі́н.
– Ви тут живете біля дороги, – сказав Іван, підвівся із ослоника (Л. Костенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
ОСЛО́НИК, а, ч.
Зменш. до ослі́н.
– Ви тут живете біля дороги, – сказав Іван, підвівся із ослоника (Л. Костенко).