ослоник

Осло́ник, -ка

ум. отъ ослін.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ослоник — -а, ч. Зменш. до ослін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ослоник — ОСЛО́НИК, а, ч. Зменш. до ослі́н. – Ви тут живете біля дороги, – сказав Іван, підвівся із ослоника (Л. Костенко). Словник української мови у 20 томах