ослухуватися
ОСЛУ́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОСЛУ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, док., кого, чого і без дод., розм.
Виявляти непослух, непокору.
Часто і густо він ослухувався батька, матері, а брата – на брата він і дивитися не хотів (Панас Мирний);
Він першим шугонув у крижану воду, а слідом за ним, не сміючи ослухатись батьківського наказу, пішов і Прохор (А. Шиян).
Словник української мови (СУМ-20)