ослухуватися
ОСЛУ́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОСЛУ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Виявляти непослух, непокору.
Часто і густо він ослухувався батька, матері, а брата — на брата він і дивитися не хотів (Мирний, IV, 1955, 35);
Він першим шугонув у крижану воду, а слідом за ним, не сміючи ослухатись батьківського наказу, пішов і Прохор (Шиян, Баланда, 1957, 66).
Словник української мови (СУМ-11)