осмислюватися
ОСМИ́СЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ОСМИ́СЛИТИСЯ, иться, док.
1. Ставати ясним, зрозумілим; усвідомлюватися.
Уже в ліриці Лесі Українки виявилась характерна риса її творчості – історичний матеріал стає алегорією сучасності, минуле .. осмислюється (з навч. літ.).
2. тільки недок. Пас. до осми́слювати.
Народнопоетичне начало, пісня в кінофільмах О. Довженка відіграють вельми важливу роль. Через пісню по суті осмислюється художником все істинно народне (з наук. літ.);
Категорії людської моралі осмислюються письменником [Б. Харчуком] у художньо-публіцистичних контекстах (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)