осмислювати

ОСМИ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОСМИ́СЛИТИ, лю, лиш, док., що.

Усвідомлювати, осягати розумом значення, сенс чого-небудь.

Як цікаво жити одними почуваннями з близькими тобі по духу героями книг, осмислювати разом із ними суспільні події (Ю. Смолич);

Кілька хвилин лежав [Роман] нерухомий, силкуючись пригадати і вже по-новому осмислити все бачене (А. Головко);

Вважаючи себе хірургом життя, письменник тим самим уже ставить перед собою завдання глибоко осмислити його (П. Панч);

Це добре, коли чоловік осмислює своє життя... (М. Зарудний).

Значення в інших словниках

1. осмислювати — осми́слювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. осмислювати — -юю, -юєш, недок., осмислити, -лю, -лиш, док., перех. Усвідомлювати, осягати розумом значення, сенс чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осмислювати — Розуміти, зрозуміти, усвідомлювати, усвідомити  Словник чужослів Павло Штепа
4. осмислювати — УСВІДО́МЛЮВАТИ (сприймати свідомо, розуміти суть, знчення чого-небудь), ОСМИ́СЛЮВАТИ, ОСЯГА́ТИ. — Док.: усвідо́мити, осми́слити, осягну́ти, осягти́, збагну́ти. Той наказ був несподіваний..  Словник синонімів української мови
5. осмислювати — ОСМИ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОСМИ́СЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Усвідомлювати, осягати розумом значення, сенс чого-небудь. Як цікаво жити одними почуваннями з близькими тобі по духу героями книг, осмислювати разом із ними суспільні події (Смолич, VI...  Словник української мови в 11 томах