осмислювання
ОСМИ́СЛЮВАННЯ, я, с.
Дія за знач. осми́слювати.
Філософське осмислювання світу, роздуми про добро і зло, про дружбу , про красу , про життя тут [у збірці І. Франка “Мій Ізмарагд”] одягнені в форму іносказань [алегорій], які не раз одверто розшифровує сам автор (М. Рильський);
Інтенсивність осмислювання навколишньої дійсності .. письменника або журналіста завжди будуть різними (О. Левада).
Словник української мови (СУМ-20)