осмислювання
ОСМИ́СЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. осми́слювати.
Філософське осмислювання світу, роздуми про добро і зло, про дружбу , про красу , про життя тут [у збірці І. Франка "Мій Ізмарагд"] одягнені в форму іносказань, які не раз одверто розшифровує сам автор (Рильський, III, 1956, 271).
Словник української мови (СУМ-11)