осмучувати

ОСМУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСМУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., кого, що, рідко.

Те саме, що засму́чувати.

Згадай підмосковні битви, чужинських машин потік. І, може, журлива згадка осмутить тебе на мить, Бо там, за крутим ескарпом, товариш твій вірний спить (Я. Шпорта);

Осмучувати серце.

Значення в інших словниках

1. осмучувати — осму́чувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. осмучувати — -ую, -уєш, недок., осмутити, -учу, -утиш, док., перех., рідко. Те саме, що засмучувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осмучувати — ЗАСМУ́ЧУВАТИ (викликати смуток у кого-небудь, робити смутним когось), СМУТИ́ТИ, ПЕЧА́ЛИТИ, ПОТЬМА́РЮВАТИ, ОПЕЧА́ЛЮВАТИ рідше, ЖУРИ́ТИ рідше, РОЗСТРО́ЮВАТИ розм., ПЕЧА́ЛУВАТИ діал., ОСМУ́ЧУВАТИ рідко; ПРИСМУ́ЧУВАТИ (трохи). — Док.  Словник синонімів української мови
4. осмучувати — ОСМУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСМУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., перех., рідко. Те саме, що засму́чувати. Згадай підмосковні битви, чужинських машин потік. І, може, журлива згадка осмутить тебе на мить, Бо там, за крутим ескарпом, товариш твій вірний спить (Шпорта, Вибр., 1958, 49).  Словник української мови в 11 томах