осокірник

ОСОКІРНИ́К, у́, ч.

Осокорові насадження, зарості.

Осокірники з домішкою тополі білої займають площу понад 100 гектарів у заплавах Десни і Дніпра (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. осокірник — осокі́рник іменник чоловічого роду, істота осокірни́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. осокірник — -а, ч. Осокорові насадження, зарості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осокірник — ОСОКІ́РНИК, а, ч. Осокорові насадження, зарості. Осокірники з домішкою тополі білої займають площу понад 100 гектарів у заплавах Десни і Дніпра (Колг. Укр., 10, 1958, 40).  Словник української мови в 11 томах