Словник української мови у 20 томах

остеобласти

ОСТЕОБЛА́СТИ, ів, мн. (одн. остеобла́ст, а, ч.).

Клітини, що беруть участь у побудові кісткової тканини, її розвитку та регенерації.

При переломах кісток кісткова мозоля утворюється внаслідок розростання спеціальних клітин фізіологічної системи сполучної тканини, так званих остеобластів (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. остеобласти — -тів, мн. Кісткотвірні клітини людини і хребетних тварин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. остеобласти — остеобла́сти (від остео... та ...бласти) одноядерні кісткоутворюючі клітини людини й хребетних тварин.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. остеобласти — ОСТЕОБЛА́СТИ, тів, мн. Кісткоутворюючі клітини людини і хребетних тварин. При переломах кісток кісткова мозоля утворюється внаслідок розростання спеціальних клітин фізіологічної системи сполучної тканини, так званих остеобластів (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 365).  Словник української мови в 11 томах