остинато
ОСТИНА́ТО¹, невідм., с., муз.
Тема у складі музичного твору, яка повторюється багатократно, наполегливо.
Друга [частина симфонії], де використовується басове остинато, має виразити трагічні образи (з наук.-попул. літ.).
ОСТИНА́ТО², присл., муз.
Багатократно, наполегливо (про музичну тему).
Перша частина грається остинато.
Словник української мови (СУМ-20)