осудливо

ОСУ́ДЛИВО.

Присл. до осу́дливий 1.

Насмішкуваті очі на нервовому .. обличчі дивилися гостро й осудливо (С. Журахович);

Масивне обличчя Пантелеймона Гавриловича одразу ж посуворішало, він скрушно, осудливо похитав головою (М. Руденко);

Молодша сестра .. осудливо, як істинно сільська людина, зиркала на голі коліна модниць (В. Дрозд).

Значення в інших словниках

1. осудливо — осу́дливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. осудливо — Присл. до осудливий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осудливо — ОСУ́ДЛИВО. Присл. до осу́дливий 1. Насмішкуваті очі на нервовому.. обличчі дивилися гостро й осудливо (Жур., Нам тоді.., 1968, 67); Масивне обличчя Пантелеймона Гавриловича одразу ж посуворішало, він скрушно, осудливо похитав головою (Руд., Остання шабля, 1959, 309).  Словник української мови в 11 томах