осудливо
ОСУ́ДЛИВО.
Присл. до осу́дливий 1.
Насмішкуваті очі на нервовому .. обличчі дивилися гостро й осудливо (С. Журахович);
Масивне обличчя Пантелеймона Гавриловича одразу ж посуворішало, він скрушно, осудливо похитав головою (М. Руденко);
Молодша сестра .. осудливо, як істинно сільська людина, зиркала на голі коліна модниць (В. Дрозд).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осудливо — осу́дливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- осудливо — Присл. до осудливий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- осудливо — ОСУ́ДЛИВО. Присл. до осу́дливий 1. Насмішкуваті очі на нервовому.. обличчі дивилися гостро й осудливо (Жур., Нам тоді.., 1968, 67); Масивне обличчя Пантелеймона Гавриловича одразу ж посуворішало, він скрушно, осудливо похитав головою (Руд., Остання шабля, 1959, 309). Словник української мови в 11 томах