осяяння

ОСЯ́ЯННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. ося́яти і ося́ятися.

І профілем готичним проплива маленьке місто на гірськім узбоччі, – ми пригадаємо, кохана, ці слова, прийдешнього осяяння пророчі (М. Бажан);

Безпосередній момент відкриття – це наглий, неконтрольований свідомістю акт, який називають звичайно інтуїцією, осяянням, інсайтом і т. д (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. осяяння — ося́яння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. осяяння — -я, с. Дія і стан за знач. осяяти і осяятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осяяння — Психічний стан високої зорієнтованості на досягненнявисокого музично-творчого результату, яке виникає на ґрунті інтуїції та передчуттів внаслідок тривалих пошуків та творчих занять.  Словник-довідник музичних термінів
4. осяяння — ОСЯ́ЯННЯ, я, с. Дія і стан за знач. ося́яти і ося́ятися. *Образно. І профілем готичним проплива маленьке місто на гірськім узбоччі, — ми пригадаємо, кохана, ці слова, прийдешнього осяяння пророчі (Бажан, Італ.  Словник української мови в 11 томах