осяяння
ОСЯ́ЯННЯ, я, с.
Дія і стан за знач. ося́яти і ося́ятися.
І профілем готичним проплива маленьке місто на гірськім узбоччі, – ми пригадаємо, кохана, ці слова, прийдешнього осяяння пророчі (М. Бажан);
Безпосередній момент відкриття – це наглий, неконтрольований свідомістю акт, який називають звичайно інтуїцією, осяянням, інсайтом і т. д (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осяяння — ося́яння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- осяяння — -я, с. Дія і стан за знач. осяяти і осяятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осяяння — Психічний стан високої зорієнтованості на досягненнявисокого музично-творчого результату, яке виникає на ґрунті інтуїції та передчуттів внаслідок тривалих пошуків та творчих занять. Словник-довідник музичних термінів
- осяяння — ОСЯ́ЯННЯ, я, с. Дія і стан за знач. ося́яти і ося́ятися. *Образно. І профілем готичним проплива маленьке місто на гірськім узбоччі, — ми пригадаємо, кохана, ці слова, прийдешнього осяяння пророчі (Бажан, Італ. Словник української мови в 11 томах