1. Словник української мови в 11 томах

осяяння

ОСЯ́ЯННЯ, я, с. Дія і стан за знач. ося́яти і ося́ятися.

*Образно. І профілем готичним проплива маленьке місто на гірськім узбоччі, — ми пригадаємо, кохана, ці слова, прийдешнього осяяння пророчі (Бажан, Італ. зустрічі, 1961, 27);

Безпосередній момент відкриття — це наглий, неконтрольований свідомістю акт. Його називають звичайно інтуїцією, осяянням, інсайтом і т. д. (Наука.., 10, 1969, 37).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осяяння — ося́яння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. осяяння — -я, с. Дія і стан за знач. осяяти і осяятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осяяння — Психічний стан високої зорієнтованості на досягненнявисокого музично-творчого результату, яке виникає на ґрунті інтуїції та передчуттів внаслідок тривалих пошуків та творчих занять. Словник-довідник музичних термінів
  4. осяяння — ОСЯ́ЯННЯ, я, с. Дія і стан за знач. ося́яти і ося́ятися. І профілем готичним проплива маленьке місто на гірськім узбоччі, – ми пригадаємо, кохана, ці слова, прийдешнього осяяння пророчі (М. Словник української мови у 20 томах