осяяний
ОСЯ́ЯНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ося́яти.
Була вже ніч. Осяяні місячним світлом дерева стояли в цвіту, як наречені в чеканні женихів (О. Довженко);
Грузин вискочив із пітьми, осяяний білим зблиском електричного розряду (П. Загребельний);
Можна було бачити з їх привітання та з осяяних радощами очей, що вони були друзями (Б. Грінченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осяяний — ося́яний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- осяяний — див. світлий Словник синонімів Вусика
- осяяний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до осяяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осяяний — Ося́яний, -на, -не; дієпр. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- осяяний — ОСЯ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ося́яти. Була вже ніч. Осяяні місячним світлом дерева стояли в цвіту, як наречені в чеканні женихів (Довж., І, 1958, 488); Грузин вискочив із пітьми, осяяний білим зблиском електричного розряду (Загреб. Словник української мови в 11 томах