отавка
ОТА́ВКА, и, ж., нар.-поет.
Пестл. до ота́ва.
Закувала зозулиця, сіла на отавку (з народної пісні).
Словник української мови (СУМ-20)ОТА́ВКА, и, ж., нар.-поет.
Пестл. до ота́ва.
Закувала зозулиця, сіла на отавку (з народної пісні).
Словник української мови (СУМ-20)