Словник української мови у 20 томах

отакунький

ОТАКУ́НЬКИЙ, а, е, розм.

Те саме, що отаке́нький.

– Юри Гната не бачили ніколи? – Отакунький. Низенький, маленький (Остап Вишня);

Слідчий собі пише, а Яша сидить... Через отакуньку буковку сидить... (А. Дімаров).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. отакунький — див. малий; низький  Словник синонімів Вусика