отакунький
ОТАКУ́НЬКИЙ, а, е, розм.
Те саме, що отаке́нький.
– Юри Гната не бачили ніколи? – Отакунький. Низенький, маленький (Остап Вишня);
Слідчий собі пише, а Яша сидить... Через отакуньку буковку сидить... (А. Дімаров).
Словник української мови (СУМ-20)