отакісінький
ОТАКІ́СІНЬКИЙ, а, е, займ., розм.
Уживається перед іменниками у знач. маленький, дуже малий (супроводжується жестом, що вказує на величину, розмір).
[Явдоха:] Нічого мені так не шкода, як дзеркальця, таке ж гарнісіньке було, геть у отакісінькі шматочки розбила!.. (М. Кропивницький);
– Дадуть котлеточку отакісіньку і зо дві ложки картоплі, хіба це сніданок? (С. Добровольський).
Словник української мови (СУМ-20)