отакісінький
ОТАКІ́СІНЬКИЙ, а, е, займ., розм. Уживається перед іменниками у знач. маленький, дуже малий (супроводжується жестом, що вказує на величину, розмір).
[Явдоха:] Нічого мені так не шкода, як дзеркальця, таке ж гарнісіньке було, геть у отакісінькі шматочки розбила!.. (Кроп., II, 1958, 481);
— Дадуть котлеточку отакісіньку і зо дві ложки картоплі, хіба це сніданок? (Добр., Ол. солдатики, 1961, 60).
Словник української мови (СУМ-11)