отам

ОТА́М, присл., розм. Підсил. до там; ось там.

— І де ти бродиш, заволоко? Візьми отам кашу в печі та повечеряй! (Коцюб., І, 1955, 132);

— Весняна краса, вона, мабуть, від дитинства, — сказав Прокопенко. — Отам з нашої гори як подивишся на світ, здається, дивився б сто літ і очей би не зводив (Довж., І, 1958, 73);

// Уживається як співвідносне слово в складнопідрядному реченні.

— Як жили ми індивідуально, то був у нас вітряк. Стояв він на Беєвій горі, отам, де тепер наш артільний млин стоїть (Тют., Вир, 1964, 17).

Значення в інших словниках

1. отам — ота́м прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. отам — див. близько  Словник синонімів Вусика
3. отам — присл., розм. Підсил. до там; ось там. || Уживається як співвідносне слово у складнопідрядному реченні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. отам — ОТА́М, присл., розм. Підсил. до там; ось там. – І де ти бродиш, заволоко? Візьми отам кашу в печі та повечеряй! (М. Коцюбинський); – Весняна краса, вона, мабуть, від дитинства, – сказав Прокопенко.  Словник української мови у 20 томах
5. отам — ТАМ (указує на місце, більш віддалене порівняно з іншим, ближчим; у тому місці, в тих місцях), ОТА́М підсил. розм., ОТА́МО підсил. розм., О́НДЕ розм., ТА́МЕЧКИ (ТА́МЕНЬКИ) розм., ОТА́МЕЧКИ підсил. розм., О́НДЕЧКИ розм., ОТТА́М заст.  Словник синонімів української мови
6. отам — Ота́м, присл.; от там (з різн. знач.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. отам — Отам нар. = оттам. А батько де? — Отам і там. ЗОЮР. І. 250.  Словник української мови Грінченка